Де берізки одбігли від гаю, Де за вільхами вітер приліг, Ми з тобою ожин назбираєм, | Дивних ягід моєї землі. | (2) У село повернемося пізно, Вслід нам гляне цікавість з воріт І шумітиме спогадом ліс нам, | У розлдоллі росистих доріг. | (2) Не шукайте ви люди провини І не будьте матусю сумні. Наші руки скололи ожини, | Ну а губи обвітрила ніч. | (2)