Я вмиваюсь туманами осені, Хоч і літо несу на чолі. Цвіт поліської житньої просені Бережу наче пам'ять землі. Все для мене тут рідне і звичне, | Яснозоро думкам і чуттям, | Це Полісся моє споконвічне, | Перевите добром і життям! | (2) Приспів: Осіння райдуга! Осіння райдуга! Осіння райдуга! Перевите добром і життям! А вона ж наче сонце в негоду По краплині висвічує знов Кожну стежку мого родоводу, Кожен зацвіт лугів і дібров. Все для мене тут рідне і звичне, | Яснозоро думкам і чуттям, | Це Полісся моє споконвічне, | Перебите добром і життям! | (2) Приспів. (3)