Ескіз цей пишеться про нас, Немов осінній джаз, І шепіт поглядів – Це наш південний вернісаж. Та поруч осінь непроста | Тумани запліта, | Осіннє листя з цих картин - | (2) Це просто, просто дим. | Невже не знайдеться палітр На павутиння літ, Прозора осінь у порі, Мов щастя на поріг. Гойдали хмари наш ескіз, | Що вітер нам приніс. | Виразність профілю, як шторм, | (2) І небо – нам обом. | Я не розпитую тебе Навіщо ти зникав, Куди дорога ця веде, Де вітер не вщухав. Розлуки вітер - це коли | Удвох на самоті. | Кохання вітер – це тепло, | (2) Що щастя намело. |