Осінні квіти вже зійшли Морозними вітрами, Як посіпаки нас вели, Глузуючи над нами. Приспів: Ой тямлю, тямлю я той час, | Ти плакала за мною, | І на прощання раз у раз | (2) Махала хустиною. | Ой не шалійте вороги, Бо сміх вуста вам скрутить. Нас не лякають ланцюги І дух наш не помутять. Приспів: Ой тямлю, тямлю я той час, | Коли село горіло. | І чути було плач дітей, | (2) Матерів серце мліло. | А Гонти мстивий дух зове З уманської різниці. Він нашу славу підійме З глибокої в'язниці. Приспів: Тоді настане страшний суд, | І зацвіте руїна. | В огні і крові, в боротьбі | (2) Воскресне Україна. |