Вже наступила золота, Наповнена печаллю, осінь І ліс дитинство нагадав Далеке і забуте зовсім. Я згадую твої вуста - У цьому вина жовта осінь, Де листям падали слова, Що розлучили нас назовсім. Приспів: Жовта осінь фарбує листя, Жовта осінь завжи сумна, Приходиш ти так тихо, Наче казка чарівна. І осінь згадує любов, Торкнувши вітром сподівання, Давай повернемося знов В колись загублене кохання. Приспів. (2) Жовта осінь завжди сумна...