Я іду по росі, мов по сльозах Сирітських, вдовиних, Озивається грім, як відлуння Старих канонад, І розбурхує пам'ять про тих, Хто за волю загинув, — Крізь літа очі хлопців із лісу До мене зорять. Приспів: "Сокіл", "Бистрий", "Стрімкий", "Яворенко" — Не всі псевда донині розкриті... Спом'яни, Українонько-ненько, — то ж хоробрі твої були діти. Твої, ненько, діти. Край дороги хрести, Прапори на високих могилах Жовто-сині, із вітром Удень і вночі гомонять Та ще більше могил Безіменно-журливих, В тих криївках довічних Герої правдиві лежать. Приспів. Хлопці, хлопці із лісу, За духом мої побратими, Вашу пісню за вас Проспіваю й синам передам, Тільки б наша жила Україна На добро українцям, Підступним на зло ворогам. Приспів.