Три крапки, пауза і сон... Три дні, як тридцять діб... Три крапки, протяг, шість вікон... Горить, палає Ніл... А що коли зробити крок? - На зустріч ти летиш! А я чекаю слів, думок, а ти мовчиш... Навіщо ти мовчиш? Як це смішно, любий, оля-ля! Як це страшно, милий, оля-ля! Оля-ля, коханий, оля-ля, жаданий! Оля-ля, незнаний, оля-ля! Цей день палає і мовчить, І ти мовчиш, як мур, А я ціную кожну мить, Солодку мить тортур. Моя душа важка, як гріх, Ну, що ж тоді лети! Ти знав, ти бачив та не зміг. Так хочеш ти! Хто це? - Ти! Ти! Ти! Як це смішно, любий, оля-ля! Як це страшно, милий, оля-ля! Оля-ля, ти вільний! Оля-ля, ти сильний! Оля-ля, постійно, оля-ля! Що значить день, коли цей день - Останній день твого життя? Що важить день, коли ти йдеш, Коли вогнем зайшовся стяг? Що важить день, коли це лиш Останній крах усіх зусиль? А ти ідеш, а ти мовчиш І я мовчу про біль... Що робити, щоб зійти, Зійти з твого хреста? І хто страждає, як не ти, Коли я знов не та? А час летить, як ти летиш, Ще трохи і зима, Скажи, навіщо ти мовчиш? А я німа! Ти чуєш, я - німа! Як це смішно, любий, оля-ля! Як це страшно, милий, оля-ля! Оля-ля, ти вільний! Оля-ля, ти сильний! Оля-ля, постійно, оля-ля!