Ой, від саду та до моря вбитая дорога, Куди моя поїхала любая розмова. Куди їдеш, виїзжаєш, сизокрилий орле, А хто ж мене молоденьку та до себе пригорне? Пригортайся, моя мила, пригортайсь другому, Лиш не кажи тої правди, як мені самому. Над новими воротами чорна хмара стала, А на мене молоденьку поговір та слава. А я тую чорну хмару рукавом розвію, Перебула поговір, перебуду й славу. Ой, не зійде дрібен дощик без хмари, без грому, Ой, не вийде дівча заміж та без поговору. Нагрімиться, нагрімиться, дрібен дощик зійде, Насміються воріженьки, дівча заміж вийде.