Ой вербиченько, Біле личенько, Ти шовкова сон-трава, Пройду отавами, | Зелен-муравами, | (2) На серці згадка ожива. | Голос милого, Незрадливого, Ніжно кликав мене вдаль, Бринів за хатою | Росою-м'ятою, | (2) Подарував мені печаль. | Він з чорнявою Ще й з лукавою Ділить серденько своє. Мені ж на ґаночку | Аж до світаночку | (2) Сумна зозуля десь кує. | Ой вербиченько, Темна ніченько, Синя хвиля з-під весла, А ми стрічалися, | Та й не побралися, | (2) Доріжка терном поросла.|