Ой у саду ружа посаджена, Каже хлопець, же я не червена. Та най каже, а я не журюся, Кому мила, тому сподоблюся. Не кладу на личко червенило, Мене в поли сонце припалило, Припалило спереду і збоку, А я собі дівчина нівроку. Мене мати в плахті колихала, При кирниці кождий день купала. Ой купала та й забула втерти, Буду файна до самої смерти.