Ой, у поли, у поли, Де літають два соколи. Там моя дівчина З чорними очима Яру пшениченьку поле. Ой, поле ж вона поле, На ту гору споглядає. Ти, дівчино, "ку-ку" Подай мені руку, Бо я тебе вірно кохаю. Ой, рада ж би я рада, Тобі ручку подати, Коли ж лежить нелюб На правій рученьці, Боюсь го ся скорняти. Ти, дівчинонько люба, Ти відсунься від нелюба. Бо я стрілю з дуба, Тай уб'ю нелюба, Як сивого голуба. Ой, чи вцілиш, чи не вцілиш, Шуму крику наробиш. Сідлай, хлопче, коня, Виїжджай із двору, Ти не мій, а я не твоя. Милий коня осідлає Та й до него примовляє. Худко, коню, худко, До Дунаю прудко, Бо тонути гадаю. Як приїхав до Дунаю Та й до рибки примовляю: Прийми, рибко, тіло, А ти, Боже, душу, Бо загинути мушу. Ой, загину, загину Та й за яку причину? За ясненьке личко, За чорнії брови, За зрадливу дівчину.