Ой у полі криниченька, Кругом неї травиченька. Ой там Роман воли пасе, А дівчина воду несе. Ой став Роман жартувати, З відер воду виливати. "Годі, Роман, жартувати, З відер воду виливати, Бо нерідну неньку маю, Буде бити, добре знаю. Не так бити, як лаяти, Ще й Романом докоряти!" "Де ж ти, доню, барилася? Вже й вечеря зварилася!" "Налетіли гуси з броду, Сколотили з піском воду. Я, молода, постояла, Доки вода устояла!" "Брешеш, доню, не стояла, Ти з Романом розмовляла!" "Щиру правду признаюся, Що з Романом кохаюся. А він чорний, я русява: Зійдемося - буде пара!"