Ой, у лузі калина стояла, Ту калину дівчина ламала, Ту калину дівчина ламала, Всіх парубків вона чарувала. Лиш одному нічого не шкодить, Він до неї щовечора ходить. - Ой, дівчино личка рум'яного, Переночуй мене молодого. - Я би тебе переночувала, Коби я ся зради не бояла. - Я ще в лузі не зрубав калину, Я ще в світі не зрадив дівчину. А дівчина як ті слова вчула, Козакові на грудях заснула, Ой, спить козак, ой спить молоденький, Пробудився, - то вже день біленький. Пробудився, а то біла днина, - Ой, дівчино, яка ти зрадлива. Ой, дівчино, яка ж ти зрадлива, Чом ти мене рано не збудила? Через твою, дівчино, запаску Утратив я у цісаря ласку. Через твою, дівчино, спідницю, Заслужив я в цісаря темницю. Через твої дівчино, фальбани Заслужив я в цісаря кайдани. Сидить козак, дрібний листок пише, А дівчина дитину колише.