Ой ти дівчино зарученая, Чого ж ти ходиш засмученая? Ой як же мені смутній не бути: Кого люблю я, трудно забути. Ой ти дівчино, словами блудиш, Сама не знаєш, кого ти любиш. Ой знаю, знаю, кого кохаю, Тільки не знаю, з ким жити маю. Вийду за поле, гляну за море, Одна я знаю, що це за горе. Сама я бачу, чого я плачу; Свого милого ввічі не бачу. Буду стояти на тім камені, Поки не прийде милий до мене.