Am E AmG C G Am Ой, там при долині, гарматами зритій, F G Am F G E Am Лежить не від нині січовик убитий. Козацькеє тіло від вітру зчорніло, А личко розквітле зів'яло, змарніло. Не заплаче мати та й над головою, Не посадить м'яти на могилу твою. Береза не зронить листків на могилу, І дзвін не задзвонить, не сповістить милу. Не викує, брате, літ твоїх зозуля, Закує з гармати ворожая куля. Один бір заплаче нишком серед ночі І ворон закряче, виймаючи очі. Одні рано-вранці вітри заголосять, Вовки-сіроманці кістки порозносять. І кров по долині накриє мурава, Та слава не згине, стрілецькая слава!