Ой там, на товчку, на базарі, Жінки чоловіків продавали, Як прийдеться до ладу, То я свого поведу та й продам. Із лик мотузок ізсукала, Взяла свого милого залигала. Та й повела на базар, До терниці прив'язала. Як наїхало торгувальниць, Як наїхало купувальниць, Стали думать і гадать, Що за цього мужа дать. А за цього мужа треба дати, А за цього мужа треба дати: Сорок коней вороних Ще й сто рублів золотих. Ой стала я, подумала: З кіньми треба возиться, А з грошима носиться, А мій милий, чорнобривий, До роботи не лінивий, Він для мене знадобиться. Він насіє, наоре Ні для кого, для мене, Ти, мій милий, серденько, Пожалію я тебе.