- Ой славен явен красний Андрійко. Приспівка: Святий Вечір! А чим же ти та прославився? - Що ізвечора коня осідлав, А вже к світові під Царів-град став. Ой як б'є та й б'є на Царів-город, Царь ся дивує, хто то воює. А міщане ходят, все раду радят, Що тому вояці за дари дати? Вивели йому коня в наряді. Він коня то взяв - не подзінькував, Не подзінькував, шапочки не зняв, Шапочки не зняв, не поклонився, Не поклонився й не покорився. Ой як б'є та й б'є на Царів-город, Царь ся дивує, хто то воює. А міщане ходят, все раду радят, Що тому вояці за дари дати? Винесли ж йому полумисок злота. Він золото взяв - не подзінькував, Не подзінькував, шапочки не зняв, Шапочки не зняв, не поклонився, Не поклонився й не покорився. Ой як б'є та й б'є на Царів-город, Царь ся дивує, хто то воює. А міщане ходят, все раду радят, Що тому вояці за дари дати? Вивели ж йому панну в короні. Він панну узяв та й подзінькував, Та й подзінькував, і шапочку зняв, І шапочку зняв, ще й поклонився, І поклонився, і покорився.