Згадай, моя мила, той ранок весною, Розкати гарматні тривожили вись. Ми серцем солдатським, любов'ю святою Підняти з руїн своє місто клялись. Приспів: Ой, шуми, весняний топіль, Буйним листом з краю в край. Милий серцю наш Тернопіль, Молодій і розквітай. Згадай, моя мила, ту працю натхненну. Уламки нам краяли серце без меж. Тепер подивлюся — немов наречена, Між вулиць прекрасних ти гордо ідеш. Приспів. В широкій долині вже озеро грає, На місці руїн — монумент Кобзаря. І білая чайка привільно літає Над містом, де щастя зійшло як зоря. Приспів. Вечірняя площа вогнями засяє, Освітить нам кожний збудований дім, — В новому театрі тоді заспіваєм Цю пісню, кохана, всім серцем своїм. Так шуми, весняний топіль, Буйним листом з краю в край. Наш відроджений Тернопіль, Пісню щастя заспівай!