Ой, просив кум на хрестини Та й зайшов до хати, А я стала, задумалась: В що ся маю вбрати. Шуру, шуру по запічку – Знайшла рукав від натички, Зібралася та й не йшла, Бо ще всього не знайшла. Шуру, шуру по верхници - Знайшла листви від спідниці, Зібралася та й не йшла, Бо ще всього не знайшла. Шуру, шуру попід лаву – Знайшла чобіт без халяви, Зібралася та й не йшла, Бо ще всього не знайшла. Як полізла на гору – Знайшла рукав і полу, Зібралася та й пішла, Бо вже всьо віднайшла. Як вийшла я на подвір'я, Як тая вивюрка, Мацу-мацу по голові - А я без каптурка. Нащо мені каптурец До того убрання, Заложу си гребінчики - Буду так, як паня. Ой, прийшла я на хрестини Межи молодиці, Взяли мене поміж боки Аж до поліжниці. Посадили ми за стіл, Було всім обідно, Аж всі гості споглядали, Що за біда влізла. Оден каже: "Панє з міста", А другий: "Зі Львова", А той третий повідає: "То панє з Кракова". Як заграли музиченьки, Взяли ми гуляти, Як зачало то убранє Всьо з мене злітати. Черз тоє всьо убранє Мені стало встидно, А всі гості споглядают: А мені щось видно.