Ой плакала струнка верба Коси полоскала. Ой там, ой там де та гребля Дівчина стояла. Взяла, взяла її крига Та й не відпускає Як би, як би мала крила - Журавкою стала. Плаче, плаче струнка верба Когось виглядає. Стоїть, стоїть дівчинонька, А його не має. Виглядала, побивалась Милого чекала. Під водою заховалась Русалкою стала.