Ой не квітни, весно! Мій народ в кайданах, Мій народ в задумі, Очі його в сумі, Серце його в ранах, А життя в туманах. Ой не квітни, весно, Пишними квітками, Бо народ мій встане, Розірве кайдани, Вкриє світ димами, А поля - тілами. Ой не квітни, весно, Глянь, надходять хмари, Тугою чорніють, Гнівом червоніють. Гой, ви, хмари-кари... Смерть вам, яничари...