Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці! Котрая дівчина чорні брови має, | То тая дівчина усі чари знає. | (2) У неділю рано зіллячко копала, А у понеділок переполоскала, Прийшов вівторок - зіллячко варила, | А в середу рано Гриця отруїла. | (2) Як прийшов четвер - та вже Гриць помер. Прийшла п'ятниця - поховали Гриця. А в суботу рано мати дочку била: | "Нащо ти, дочко, Гриця отруїла?" | (2) "Ой мамо, мамо, Гриць жалю не має, Нащо ж Гриць, мамо, разом двох кохає! Нехай він не буде ні їй, ні мені, | Нехай достанеться Гриць сирій землі! | (2) Оце тобі, Грицю, я так і зробила, Що через тебе мати мене била! Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата - | Із чотирьох дощок дубовая хата!" | (2)