Ой, на горі жито в кінці материнка, Ой, там дівка жито жала - Сама чорнобривка. (2) Ішов козак шляхом: помагай біг, женче, Вона йому одказала: здоров бувай, серце. (2) А вже ж тая слава по всім світі стала, Що дівчина козаченька серденьком назвала. (2) Ой, на горі жито, там козака вбито, Червоною хустинкою личенько прикрито. (2) Ой, прийшла дівчина з карими очима, Як підняла хустиночку та й заголосила. (2) А прийшла другая, ся вже не такая, Як підняла хустиночку, та й казати стала. (2) "Оце ж тобі, серце, такая розплата: Було б тобі, козаченьку, нас двох не кохати" (2)