Ой, на горі, на високій Кучерявий дуб стояв, Під тим дубом кучерявим Козак дівча підмовляв. Як підмовив козак дівча, Бистро скочив на коня: – Будь щаслива і здорова, Бо я їду до війська. Як почуло теє дівча, Стало плакать ще й ридать, Козакові жаль зробилось, Став дівчину підмовлять. – Де ж ти бачив, мій миленький, Щоб сухий дуб листя мав, Де ж ти бачив, мій миленький, Щоб богатий бідну брав. А багата, то проклята, Буде пити ще й гулять, А ти, бідна сиротина, Будеш мене шанувать!