Ой, на горі дуб, дуб, Тече вода з дуба. Бідна ж моя головонька – Пішла за нелюба. Іде милий з корчми, Весело співає. А на мені молоденькі Тіло потерпає. Прийшов він до хати Та почав питати: "Чи стелена біла постіль, Бо я вже іду спати?" "Стелена, стелена, Що ми мати дала. Я з тобою, нелюбчику, Ще м не постаріла". Ой, ліг милий збоку, Я лягла з другого. Не промовили й словечка Одне до другого.