Ой, горами, долинами голуби літають, Я гаразду не зазнала, та й літа минають. Я гаразду не зазнала, та й не буду знати, А по чім я свої літа маю пізнавати. Ой, не по тім пізнавати, що-м їла та й пила, Але по тім пізнавати, що-м ся набідила. Ой, запряжу коні в шори, коні воронії, Та й поїду доганяти літа молодії. Догонила-м свої літа на кедровім мості. - Ой, верніться, мої літа, хоть до мене в гості! - Ой, що тобі з того буде, що ми ся вернемо, Як ми трошки побудемо, та й назад підемо. Воли мої голубії, чому не орете? Літа мої молодії, як ви марно йдете. Ой, волики сивенькії, не орати вами, Літа мої молодії, то ми жаль за вами.