Ой, дівчина жито жала, На битий шлях поглядала. Битим шляхом козаки йдуть, З - під милого коня ведуть. Перейду я їм дорогу, Розпитаю про милого: "Ой, конику вороненький, Скажи правду, де миленький?" "А твій милий ранен лежить, В правій руці шаблю держить, На серденько поливає, З товаришем розмовляє." Товаришу, рідний брате Дай же моїй милій знати, Нехай вона віддається, Вона мене не діждеться. Вийшла в поле дівчинонька, З ранку жито жала, З тривогою на шлях битий Щораз поглядала. Ідуть полем козаченьки В цю тривожну мить Їі милий в чистім полі Ранений лежить.