Ой давно давно в батенька була Вже тая й доріжка терном заросла. Ой не так терном, як шипшиною, Де ми походили із матінкою. А я схочу, схочу терен висічу, Колючу й шипшину припил виломню. Колючу шипшину припил виломню До своєї неньки в гості полину. Прилетіла впала в матінки в саду, На тій орішині, що й ж на край саду. Вийшла-вийшла ненька рано воду брать, Не набрала й води, набрала та й сльозок. Невісточки-дочки, пора вам вставать, Щось у нашим саду за пташка та й кує. Ой а то ж не пташка, то ваша дочка, Без долі вродилась, без щастя зросла.