Ой, червоно сонце сходит, Червоно заходит, Хтів би я ся довідати, | Що дівчина робит. | (2) Хтів би я ся довідати, Хтів би ся дізнати: Чи дозволит гарна любка | Старости післати? | (2) Ой, позволю, козаченьку, Позволю, позволю, Тільки прошу, козаченьку, | Вороняче зілля. | (2) Ой, сів я си на коника, Їду дорогами, Ой, здибав я те тройзілля | Межи долинами. | (2) Ой, здибав я те тройзілля, Став його копати, Надлетіла зозуленьку, | Зачала кувати. | (2) Нащо ж тобі, козаченьку, Ой, того тройзілля, Коли ж твоя дівчиноньку | Справляє весілля? | (2) Ой, приїхав я до хати, Став у сінях ззаді, А вже моя дівчинонька | Сидить на посаді. | (2) Зайшов тихо поміж гості, Сідаю під стінку, А до мене добрі люди | П'ють вино-горівку. | (2) Ой, не хочу, люди добрі, Вашої горівки, Тільки хочу промовити | Півслова до дівки. | (2) Правов ручков, правов ручков Дівчину вітає, Лівов ручков, лівов ручков | Шабельку виймає. | (2) А як гостра шабелина Угорі збреніла - То вже тії дівчиноньці | Голова злетіла. | (2)