Тільки вечір на землю опускатись почне, Долечу на побачення до тебе. І пригорну, обійму, поцілунками наповню Всесвіт тіла твого весь! Посмішка твоя наче сонце сяє I усе навкруг світлом зігріває. Я до уст твоїх припаду устами, Спалить хай мене жар їх полум'яний! Ми візьмемось за руки і підемо туди, Де за обрієм сонце спочиває. Там серед трав і пташиних хорів ми будем Пить кохання нашого нектар. Я дивлюсь в твої очі волошкові І пірнаю в них, мов в моря любові. З кожним днем все більш я в них поринаю, Тонучи, кричу: "Я тебе кохаю!"