Я заплющую очі, Я підіймаюсь на верх: Тихі голоси Та швидкі кроки на верх. Знову один я до вечора, Знову думи мої, Стареньке TV Та в дірках софа, Думи, думи, думи... Чому це повинно бути? Чому я втрачаю тебе? Мої пальці пам'ятають Волосся твоє... Я бачу твій голос, Я чую очі твої, Але яскраве авто Вкрадає тебе – це все... І ніхто мене не розумів Як ти, сестра! Мабуть, темно мені Від свого лоба в вікно, Небо, як... Де? Де? Де воно? | Де? Де? Де та земля? | Де ті небеса мого щастя? | Куди пливло? Куди тепло? | Куди пливло моє щастя? | (2) Моє щастя... Моє щастя... Моє щастя... І ніхто мене не розумів Як ти, сестра! Мабуть, темно мені Від свого лоба в вікно, Небо, як... Де? Де? Де воно? | Де? Де? Де та земля? | Де ті небеса мого щастя? | Куди пливло? Куди тепло? | Куди пливло моє щастя? | (2) Де? Де? Де воно? Де? Моє щастя... Де? Де? Де воно? Де? Моє щастя...