Усе в житті, на жаль, минає, Та поміж тисяч сотень мрій Приходить мить, і оживає В моїй уяві образ твій. Нічого кращого немає, Коли з уяви знову й знов Твій милий образ виринає, Як перші — мрія і любов. Я переконаний, бо знаю, Що ти завжди лиш тим живеш, Що несподівано втрачаєш — Те більш ніколи не вернеш. Таке життя — усе минає, І ти хоч падай, а хоч стій — Живеш лиш тим, що оживає В моїй уяві образ твій...