Am E7 Ніч яка Господи, місячна зоряна,* Am Видно, хоч голки збирай, Dm Вийди, коханая, працею зморена, | E7 Am | (2) Хоч на хвилиноньку в гай! | Сядем укупочці тут під калиною, І над панами я пан! Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею | Стелиться в полі туман. | (2) Гай чарівний, ніби променем всипаний, Чи загадався, чи спить: Ген на стрункій та високій осичині | Листя пестливо тремтить. | (2) Небо глибоке засіяне зорями, — Що то за Божа краса! Перлами ясними попід тополями | Грає краплиста роса. | (2) Ти не лякайся, що ніженьки босії** Вмочиш в холодну росу: Я тебе, вірная, аж до хатиноньки | Сам на руках однесу. | (2) Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько, Тепло - ні вітру, ні хмар... Я пригорну тебе до свого серденька, | А воно палке, як жар. | (2) Ти не лякайся, що можуть підслухати Тиху розмову твою, Нічка поклала всіх, соном окутала, | Ані шелесне в гаю. | (2) Сплять вороги твої знуджені працею, Нас не сполоха їх сміх. Чи ж нам обкраденим долею нашею | Й хвиля кохання за гріх? | (2) ____________________________________________ Відміни (народний варіант): * Ніч яка місячна, ясная, зоряна ** Ти не лякайся, що ніженьки білії