Ніби вчора, моя мамо, Ти будила мене рано, Говорила мені: "Сину, час настав". Час від рідного порогу, Кличе даль тебе в дорогу, Щедрий ранок сонцем вже тобі заграв. Вже тобі дарує сонце новий день, Джерело неспіваних іще пісень. Щедроти черпни у нього, доброти, А у ранків золотистих чистоти. Диво-сили набирайся у землі, Пам'ятай щодень слова мої. Ніби вчора, моя мамо, Ти будила мене рано, Промінь сонця усміхавсь в устах твоїх. Твоя усмішка привітна Випромінювала світло, Твоє слово зігрівало завжди всіх. Вже мені дарує сонце новий день, Джерело неспіваних іще пісень. Щедроти черпну у нього, доброти А у ранків золотистих чистоти. Диво-сили набираюсь у землі, Пам'ятаю я слова твої. Ніби вчора, моя мамо, Ти будила мене рано, З тих часів світанків стільки відійшло. Літа з сумом відлітають, Твої внуки підростають, І даю їм твою ласку і тепло Вже моїм синам дарує сонце день, | Джерело неспіваних іще пісень. | Щедроти черпнуть у нього, доброти, | А у ранків золотистих чистоти. | (2) Диво-сили набирайтесь у землі, | Ой сини, соколики мої. |