Збирає вік хвастливі порохи, На похвалу настроює антени, Мені ж печуть його гіркі гріхи — Це тисячі невинно убієнних. Не тисячі, добавим три нулі, Не заховати все за словом хитрим Без горбиків одні лежать в землі, А інші десь розвіяні на вітрі. Ні мій народ не обминув біду, Усіх косила лють страшної смерті Для пам'яті я чорним обведу Все, що вмістилось в назві "Тридцять третій" Апостоли в потилицю — бабах, А те дитя, що кинуте у яму, Коли панує в серці біль та страх, Тоді і правда зачиняє браму. Спаси нас Господи і дай високих сил Не рахувати лише грошики у жмені І не створити нам нових могил, Тих, де лежать невинно убієнні.