Що було вже не повернути, Я, наче ланцюгами, скований, Я не можу тебе забути, Залишаюсь один, Невиліковно закоханий... Невиліковно закоханий... Цю хворобу вже не спинити, Не існує проти неї ліків, Вона поглиблює стимул жити, Поринаючи в божевілля. Приспів: Моє серце болить, А любов ніяк не догоряє, Залиши мене хоч на мить, Я потребую цього, Я це знаю... Все давно увійшло у небуття, Твоя любов давно похована, Мої почуття псують життя, І лишаюсь один, невиліковно закоханий... Невиліковно закоханий... Я намагався лишити тебе в своїх думках, Але ти попадаєш все в серце... Пробач, Не встиг я утримати тебе в своїх думках - Чи потрібно було тобі це? Приспів. Я не можу тебе забути... Я, наче ланцюгами, скований... Кожен може таке відчути І називаємось ми Невиліковно закохані... Приспів. (2) Знаю, знаю, знаю, знаю...