Життя ішло, минуло, той перон... Гукала тиша рупором вокзальним... Багато слів написано пером... Несказане лишилось несказанним... Приспів: Очима ти сказав мені: люблю... Душа складала свій тяжкий екзамен... Мов тихий дзвін гірського кришталю, Несказане лишилось несказанним... Світали ночі, вечоріли дні, Не раз хитнула доля терезами, Слова, як сонце, сходили в мені, Несказане лишилось несказанним... Приспів.