Я хотіла стати кращою, ніж була, ніж була, Щоби жити по-інакшому, а не так, як жила. Я не знала, як змінити і себе, і цілий світ, Захотілось так пожити, щоб життя, як політ. Я була як небо чиста і іскриста як вода, Я була душею вільна і думками молода. Прислухалась до свого серця, приглядалась до людей, І чужі думки приймала, мов жаданих гостей. Приспів: Небо синє, сонце ясне Кожну долю пригорне. В цьому світі все прекрасне, Вічне і неповторне. Я хотіла стати іншою, щоб помітили це усі, Трохи ближчою і ріднішою тим, хто були мені чужі, Розказать таку історію, що до мене ніхто не знав, І хотіла, щоб час мій зоряний якнайшвидше настав. Приспів. Часто хочемо все змінити, і по-іншому пожить, Часто хочемо тих любити, хто не може нас любить. На землі лиш те найкраще, що є істинно твоїм, І лиш так, а не інакше, хай керує воно усім. Приспів.