А він творив картину довгі дні, А він творив картину довгі ночі. Його душа в солодкому вогні Її уста писала, її очі. Вона всміхалася йому на полотні, Гукала, кликала, манила за собою. Він йшов, немов по сонячній струні, Осяяний, осліплений любов'ю... Приспів: Нецілована, незнана... Ти моя, моя кохана!.. Недосяжна, незнайома, Моя втіха, моя втома!.. Губами вимальовував: "Люблю!" І на весь світ кричав він: "Я кохаю!" Художника ніхто не розумів, - Він серцем досягнув вершини Раю... Приспів. (2)