Сонце у небі вже не світило, Падало в прірву болю і сліз... З неба скотилось і почорніло, Снайпера кулю благало: Спинись!.. Та не спинилась, на смерть стояли Справжні герої - вітчизни сини, Тихо злетіла над куполами Сотня небесна у вишині... Приспів: Вірно синочка мама чекає, І завмирає серце з жалю, Та на землі його більше немає - Він з побратимами в Божім раю... Боляче, брате, шепіт, здихає, Брате, тримайся! Не помирай! Зболені очі, смерть заглядає, Лине майданом: Країно, вставай! Тільки ніколи не помирають Справжні герої - вітчизни сини. Неньку Вкраїну охороняє Сотня небесна у вишині! Приспів. Вірно синочка мама чекає, Стомлені очі, сива коса. Тільки герої не помирають! - Сотня злетіла у небеса! Не плач, моя мамо, не треба! Я ще повернуся дощем І знов пригорнуся до тебе Легким, весняним вітерцем!.. За кулю, що в серці тримаю, Пробач мене, мамо, молю... Я Ангелом оберігаю На небі Вкраїну свою!..