Не зрадь, мій сину,матір Україну, В ділах і подумках її не зрадь, Бо за таку страшну провину З небес до тебе, сину, я прилину, Щоб власноручно з гнівом покарать! Не зрадь, мій сину,матір Україну, Хоч хто б тебе не розпинав, Ти будь їй вірним до загину, Люби її відважно без зупину Як Той,хто у любові смерть Свою здолав! Не зрадь, мій сину,матір Україну І заповіту батька Кобзаря, Бо то його Тарасова зоря Слугує нині за поводиря, Щоб ми збороли у душі руїну. Не зрадь ,мій сину,матір Україну Їй вірність дітям та онукам передай Хай наша пісня й мова солов'їна, Уся краса небесна журавлина Лунає світом мов ясний розмай, Розквітне буйним кетягом калини В обіймах Божих вільний рідний край!