Ми не вінчані досі, Моя сиза голубко, Линуть птахи у просинь Із твойого гнізда. Ми літа перепросим, | Ми літа приголубим, | Повінчає нас осінь | Золота, золота. | (2) Скільки разом прожито, Скільки гріється в серці, Вже минулого маєм Більше, ніж майбуття. Вітерець горне жито, | Що дозріло і гнеться, | Я тебе обіймаю, | Чи своє все життя. | (2) Як на думці спинюся, Що навіки спочину, Бо кого така доля На цім світі мине? То все дужче боюся | Як тебе я покину, | Та найтяжче для мене, | Як покинеш мене. | (2) Ми не вінчані досі, Моя сиза голубко, Линуть птахи у просинь Із твойого гнізда. Ми літа перепросим, | Ми літа приголубим, | Повінчає нас осінь | Золота, золота. | (2)