Не сходило враниці Сонечко, Щось стукало у віконечко, Віконечко відчинялося, Я молода дивувалася. Прилітала дрібна пташечка, Чи то пташка-щебетушечка, Чи то пташка-щебетушечка, Чи козаченькова душенька... Ой, устану я ранесенько Та й умиюся білесенько, В полі сон-траву я рватиму, Своєй доленьки питатиму. Не цвіти, сон-зілля яроє, Нещасливоє, незронноє Над коханочком милесеньким, Козаченьком молодесеньким. Його рученьки край прученьки, А ніженьки край доріженьки, Піском оченьки засипані, А в головоньках сон-зіллячко. Ой, не стане дня-годиноньки, Ні часочка, ні часиноньки Тебе з поля виглядаючи, До родини закликаючи. Ой, устала я ранесенько Та й умилася білесенько, Полетіла б я в далекий край До милого на швидкий Дунай...