День згаса за обрієм, ліг туман долиною, І зоря в небі скоро спалахне. Жду тебе, мій голубе, в лузі під калиною, Пригорни до серця мене. Я люблю, страждаючи, від душі кохаючи, Пригорни до серця мене. |(2) Не тривож, дівчинонько, серця полум'яного І не гай марно молоді літа. До зорі ранкової не чекай коханого, Бо вже іншу він пригорта. Не люби, страждаючи, не чекай коханого, Бо вже іншу він пригорта. |(2) Як себе від розпачу і журби розраяти, Ой до сліз щастя і кохання жаль. Не шуми, калинонько, людям не розказуй ти Про мою дівочу печаль. Не шуми, червоная, людям не розказуй ти Про мою дівочу печаль. |(2) Жаль в душі розвіється, серце ще радітиме, Розцвіте щастя, як весна в саду. Не шуми, калинонько, наді мною вітами, Я кохання вірне знайду. Не шуми, червоная, не печалься вітами, Я кохання вірне знайду. |(2)