Не повертайтесь на круги своя, Нічого це, крім болю не приносить. Але душа не вірила, і я Таки поїхав. І для мене досить. Я те містечко пішки обходив. Я знав його, як власний досвід знають. Звучав для мене золотий мотив Далеких днів, які не забувають. А потім я постукав у вікно, І вийшла ти, і стала, і впізнала, І налила у келихи вино, І випили, і так мені сказала: "Дарма ти їхав. І зайшов дарма. Я вже не та. І не плекай ілюзій. Що одішло - того навік нема, - Забудьмо все, розстаньмося, як друзі". І я лишив невипите вино, І ти на груди впала у риданні, І довго-довго золоте вікно Світилося за мною у тумані. Ну от і все. Чудна душа моя Утерла сльози і сказала:досить. Не повертайтесь на круги своя, Нічого це, крім болю не приносить.