Де літа йшли чумаками, Де гула козацька воля, Між гаями і горбами Веселкує наша доля. Приспів: А по долах між горами Грає Буг, Дністер співає. Не були б ми козаками, Щоб свого цурались краю! Доля ходить не з сумою, В неї щастя-квіту досить. І лелеки стороною Козачат в хати приносять. Приспів. Та нема у світі лучче, Як у ріднім краї жити, Де звитяга Кармалюча Садить сад і родить жито. Приспів.