А наша любов Подібна на фільм, Який так приємно згадати. Але вже ніколи, ніколи у нім Роль головну не зіграти. Не ті почуття вже І тексти не ті, І музика під мелодраму. А, як би хотілося знову тобі Щиро сказати всю правду. Приспів: Знай, Я любитиму вірно довіку. Знай, Я готова віддати тобі, Як жінка дає чоловіку Все прекрасне, Що має в житті. Не знаю, не знаю, Хто нам написав Весною сценарій прощання. Ти усміхнувся, очима сказав: Не перша ця роль, не остання. Я зрозуміла та й слухала дощ, Що грав блюз на теми довільні. А потім був успіх: Любовний також, Але вже у другому фільмі. Приспів.