Наш маленький однокімнатний світ, Де щоранку на кухні сонце встає, Де кожна лінія на спільній стіні Не дає забути про те, що в нас є... Всі проходять поруч, далі ідуть, Золотими доріжками ліплять майбутнє, У наших стінах осіння суть Найдрібніше наше не дає забути... Приспів: На двох - одне сонце! На двох - один світ! На двох - одне серце! На двох - один біль! На двох - одна вічність тривалістю в ніч! Коли ми спимо то лише віч-на-віч!.. Віч-на-віч!.. Віч-на-віч!.. Наш маленький однокімнатний світ, Легко бачити крізь скло незнайомі обличчя, Ділитися думками, розпивати вечори У компанії твоїх невідкладних звичок... Без зупинок лишніх, відпускаючи дурне, Не доречно казати про вічне "Хочу". На балконі останнього поверху тобі Я про все скажу на фоні тихої ночі... Приспів. Наш маленький однокімнатний світ, Мої стіни, твої двері, наша стеля й підлога, Твої репліки, сентименти і сміх - Сумувати не лишається ні часу, ні змоги... Хай там що, хай куди, не залежно від часу Я лишаюся тут, нереально прекрасно... Не давай забувати про те, що ми маємо... В однокімнатному світі ми цілий космос тримаємо...