Як вранці сходить сонце, то над морем Розлито скрізь мелодію небес, Ми зі світанком мовчки поговорим, Ми зі світанком мовчки поговорим В перечутті незвіданих чудес, В перечутті незвіданих чудес! В цей ранок ми вдивляємось натхненно, Як у народження нового дня, А голоси і звуки линуть в небо, А голоси і звуки линуть в небо І вся природа, мов любов моя, І вся природа, мов любов моя! І музика прозоро й тихо ллється, Тече крізь нас і відпливає в даль. А ти і я, мов два великих серця, Чи, як одна несказана печаль?.. І раптом нам у цю хвилину море Здається загадковим мудрецем, Ловлю себе на думці, що немовби, Ловлю себе на думці, що немовби З тобою інше ми життя живем, З тобою інше ми життя живем! І музика прозоро й тихо ллється, Тече крізь нас і відпливає в даль. А ти і я, мов два великих серця, | Чи, як одна несказана печаль?.. | (2)