За червоне і чорне, згораючи в пеклі, Ми на плаху готові іти без вагань І під дзвін великодній ми знову воскресли, | Ми звелися на ноги в багаттях повстань! | (2) Так востань же, востань, моя гордая мати! Піднімись з попелищ і над світом засяй! Дай прозріння сліпим і пробач винуватим, | Нас у братньому колі ти знову з'єднай! | (2) А на чому клялись і за віщо вмирали - Ще пізнають всі ті, хто над нами сміявсь! Ще не раз наші сурми звитягу заграють | І не буде таких хто б від смерті ховавсь! | (2) Так бийся, серце моє, у такт зі своєю землею, Ми пом'янем усіх тих, хто йшов перед нас. І тих, хто волю скропив, нешкодуючи кров'ю своєю, | Їх невідомим могилам уклонимось! Прийде той час! | (2) Помережане кулями, шрамами вкрите Наше гордеє слово ніколи не вмре! Ми народжені волей свободу любити, | З нами Бог та Вкраїна, а щастя прийде! | (2)